- комірець
- —————————————————————————————коміре́цьіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
комірець
Смотреть что такое "комірець" в других словарях:
комірець — рця/, ч. 1) Зменш. до комір. 2) Вузький комір, пристебнутий чи приметаний до чоловічої сорочки або жіночого плаття. •• Бі/лі комірці/ про чиновників та управлінців. Си/ні комірці/ про виробничників. Сі/рі комірці/ про працівників обслугов … Український тлумачний словник
комірцевий — а, е. Прикм. до комірець … Український тлумачний словник
комірчик — а, ч. Зменш. до комірець … Український тлумачний словник
підкомірець — рця/, ч. Білий комірець, який визирає з під коміра (звичайно у військовій, шкільній формі) … Український тлумачний словник
ковнірець — іменник чоловічого роду, істота комірець рідко … Орфографічний словник української мови
ґердан — а, ч., діал. Шерстяна стьожка або ажурний комірець із бісеру, якими в Галичині, на Буковині та в Закарпатті жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки – капелюхи … Український тлумачний словник
підпрасовувати — ую, уєш, недок., підпрасува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Прасувати злегка, додатково або в деяких місцях. Підпрасовувати комірець … Український тлумачний словник
пришивний — а/, е/. Який пришивається до чого небудь. Пришивний комірець … Український тлумачний словник
обойчик — (158) < польськ. obojczyk священичий комірець [MО,V] … Толковый украинский словарь
конторник — (той, хто служить у конторі); білий комірець, клерк (у деяких зарубіжних країнах) … Словник синонімів української мови
